Коляда

Як твердять фольклористи, колядувати можна, починаючи з 6 січня аж до 15 лютого, тобто, до свята Стрітення.

Щоправда, найпоширенішим часом для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
В центральній Україні колядувати починають після 12ї години 7 січня, коли господарі повертаються з церкви.

За традицією, колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. У великому місті, звісно, цього зробити не вдасться, але поколядувати під квартирами сусідів можна.

На початку потрібно запитати господарів, чи можна колядувати. Якщо вам відмовили – мовчки, без образ, підіть.

Самі колядки співаються повільно, протяжно. Рядки, які повторюються (рефрени), варто таки повторювати. Якщо ви не вмієте співати колядки, попросіть, щоби вам хтось допоміг вивчити декілька нескладних пісень, таких, щоби ви могли їх «потягнути».

Обов’язково кожна колядка має завершуватися віншуванням. У ній бажають достатку, але під цим розуміється, щоби людина була здоровою, велося добро, худоба, був мир, родили гарні врожаї.

На жаль, сьогодні коляда часто зводиться до грошової нагороди, а тому діти намагаються якомога швидше проспівати колядку, щоби тільки заробити гроші. Спробуйте пояснити своїй дитині, що суть колядки — в іншому.

А колядників обдаровуйте не грошима, а тим, як це робили раніше, — цукерками, яблуками, горіхами…

В будь-якому випадку, пам’ятайте, що колись кожна українська родина вважала за честь, що колядники їх не обминули і прийшли привітати з Різдвом.

Щедрування

Щедрівки, як і колядки, величають господаря і членів його родини, бажають багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл тощо.

Виконуються щедрівки у вечір напередодні Старого Нового року, тобто 13 січня.

За християнським календарем — це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від «багатої» (що на Різдво), її можна заправляти скоромниною. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. Проте, на Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

Посівання

А наступного дня, на Василя, 14 січня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Роблять це рано вранці.
Зерно беруть у рукавицю або в торбину.
Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.
Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріше обдаровували того, хто прийшов до оселі першим
http://ridna.ua/p/vchymosya-kolyaduvaty ... -posivaty/

Далі у темі можна викладати тексти колядок, щедрівок та засівальних віршів